Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 918/485/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Гольцової Л.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"на постанову відРівненського апеляційного господарського суду 25.08.2015у справі Господарського суду№ 918/485/15 Рівненської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Городоцького заводу "Будматеріали"доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"про визнання припиненим договору іпотеки та усунення перешкод у розпорядженні майном

у судовому засіданні взяли участь представники:- позивача повідомлений, але не з'явився;- відповідача Новиков О.В.;ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.06.2015 у справі № 918/485/15 (суддя Андрійчук О.В.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 (колегія суддів у складі: Демянчук Ю.Г. - головуючий суддя, судді Крейбух О.Г., Юрчук М.І.), позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Городоцького заводу "Будматеріали" до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання припиненим договору іпотеки та усунення перешкод у розпорядженні майном надіслано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 у справі № 918/485/15, та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 у справі № 918/485/15 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 13, 15 ГПК підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (стаття 16 ГПК). Можливості визначення підсудності справи самими сторонами у договорі названим Кодексом не передбачено.

Згідно із ч. 1 ст. 17 ГПК України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Частиною 2 статті 16 ГПК України встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

При цьому, до позовів про права на нерухоме майно в контексті коментованої статті відносять позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, як-то: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України); негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України) тощо.

Разом з тим, правила виключної підсудності не поширюються на позови, що виникають із зобов'язань щодо прав на нерухоме майно (найм, оренда, застава (іпотека) тощо). До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом даного позову є визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки № 730/008-ОК2С/1 у зв'язку із припиненням основного зобов'язання, та як наслідок усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном (яке є предметом іпотеки) у зв'язку із припиненням зобов'язань за іпотечним договором. Тобто метою даного позову не є захист речового права власника на майно.

В силу частини 2 статті 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Позивач пред'явив позов до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", місцезнаходженням якого, як встановлено судами попередніх інстанції на підставі дослідженого ними витягу з ЄДРПОУ (а. с. 99-102) є місто Київ.

Отже, з огляду на наведені процесуальні норми в даному випадку місцевий господарський суд, встановлюючи підсудність цієї справи дійшов правильного висновку, що даний спір із вказаним предметом спору підсудний Господарському суду міста Києва - за місцезнаходженням відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно залишив без змін ухвалу місцевого господарського суду від 02.06.2015, якою дану справу було передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва на підставі ч. 2 ст. 15 ГПК України, за місцезнаходженням відповідача.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції неналежним чином повідомлено позивача про судове засідання 25.08.2015 не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 у справі № 918/485/15 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Городоцького заводу "Будматеріали" до провадження; розгляд скарги призначено на 25.08.2015.

Відповідно до ст. 98 ГПК України про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги. Ухвала надсилається сторонам та прокурору, який брав участь у розгляді справи або вступив у розгляд справи.

Згідно із ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Дану ухвалу від 17.08.2015 судом апеляційної інстанції надіслано 18.08.2015, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю Городоцького заводу "Будматеріали" на адресу зазначену в апеляційній скарзі: м. Рівне, вул. Фруктова, 4 кв. 2 рекомендованим листом № 3300112028395, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (а. с. 180).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю Городоцький завод "Будматеріали" належним чином було повідомлено про час і місце засідання суду апеляційної інстанції, але не використало свого права на участь у розгляді справи. За загальними приписами господарського процесуального судочинства, судам ставиться в обов'язок лише повідомлення належним чином сторін у справі про час і місце розгляду справи, і не вимагається їх розшук, у випадку нез'явлення представників сторін у судове засідання.

До того ж, у відзиві на касаційну скаргу позивач будь-яких доводів щодо неналежного його повідомлення судом апеляційної інстанції не зазначив.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній постанові, та не свідчать жодним чином про порушення судом норм процесуального права та не є підставою для їх скасування.

Відповідно до вимог статті 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції вірно застосував норми процесуального права та правомірно залишив без змін ухвалу місцевого господарського суду від 02.06.2015, якою дану справу було передано до Господарського суду міста Києва за встановленою підсудністю, а відтак, передбачені законом підстави для скасування постанови апеляційного господарського суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 у справі № 918/485/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Л.А. ГОЛЬЦОВА